За весь період з початку другої української революції в рамках розв’язаної інформаційної війни проти України, російськими засобами масової інформації ведеться планомірна робота з дезінформації населення, подається значно викривлена, а то й просто брехлива інформація щодо причин та наслідків тих чи інших подій в Україні.

Для прикладу. Під час протистоянь, крім різномастої зброї проти народу в 10-ти градусний мороз широко застосовувалися водометні машини, пожежні рукава та інше. Фонтани води били високо та далеко, іноді з метою загасити палаючу техніку, але набагато частіше для того, щоб перетворити кожного з мітингувальників на льодяну брилу і взагалі ускладнити діяльність передовим загонам революціонерів. Це правда. Але тільки російські ЗМІ та їх українські сателіти спромоглися показати ситуацію так, що то нібито самі «озвєрєвшіє бандєровци» і виключно вони  на Грушевського «залівают каток» та «полівают «Бєркут» із шлангов».

Чисельні фото- та відеоматеріали однозначно вказують на те, що незважаючи на безліч заяв про невикористання зброї та спецзасобів, тодішнє керівництво МВС в чергове вдалося до злочинних та людиноненависницьких методів «встановлення контролю над ситуацією», масово застосувавши зброю, що посилала в мітингувальників латунні кулі та сталевий шрот, причому в надзвичайній кількості та асортименті, а також пристрої миттєвого розпилення аерозолю та пристрої світлозвукові (в просторіччі – гранати), які закидалися у натовп, під ноги, або просто в людей (нагадаємо: мінімальна дозволена дистанція підриву подібних  «пристроїв» - 1,5 -2 метри).

 

 

«Каток на Грушевського» залили, безперечно, працівники МВС та служб, що їх тоді обслуговували. Під час розвідки блокованого урядового кварталу, «в тилу противника», нами було встановлено як причину того, чому навіть самі бійці «Беркуту» та службовці внутрішніх військ бігають по коліно у воді, так і отримати беззаперечні докази застосування міських протипожежних систем проти мітингувальників. На фото видно як пожежні рукава, що тягнуться Музейним провулком у напрямі Європейської площі, так і сталагміт, що виник внаслідок необережного поводження з гідрантом та криворукості охоронців режиму Януковича. Нагадаємо, що за загальноприйнятими у світі нормами при температурі повітря нижче +5 градусів Цельсія застосовувати воду проти людей категорично заборонено. Надіємося, що у міжнародному суді в Гаазі цей момент громадянину Януковичу з компанією також піде «у залік».

 

На сьогодні ситуація значно змінилися. Російський агітпроп отримав завдання з дискредитації Збройних Сил України, українських спецслужб та їх підрозділів:
«Ягуар», «Барс», «Гепард», «Тигр», «Скорпион», «Кобра», «Беркут», «Сокол», «Омега», «Альфа», «Титан», «Грифон»… Все украинские спецназы трудно перечислить. Но захватившим власть в результате государственного переворота временщикам этого мало. В последние дни они пытаются создать новые подразделения специального назначения. Зачем?» (Александр Кондрашов, «Спецзверинец. На Украине рекордное число специальных подразделений», «Аргументы Недели», № 14 (406) від17 квітня 2014 р.).

Загалом, читаючи або слухаючи російських «спеців» складається враження, що, по-перше, вони говорять не про 46-ти міліонну державу в центрі Європи, а про Кокосові острова, з населенням 550 чоловік, що розташувалися серед Індійського океану. А по-друге виходить, що у зрівнянні з російським військом українські Збройні Сили та спецслужби – це надзвичайно роздуті з кількістю та штатом мілітарні утворення, що не мають аналогу у всьому світі, а тим більше в Росії.

Щоб не вдаватися до порівняльного аналізу, ми пропонуємо всім охочим самостійно розібратися в тому, що на сьогодні представляють російські підрозділи спеціального призначення та зробити відповідні висновки стосовно заданого паном Олександром Кондрашовим питання «Зачєм?».

Використані матеріали:

1. Архів Козацького братства бойового Звичаю Спас «Сокіл»
2. http://umdpl.info/index.php?id=1391764025
3. http://uainfo.org/yandex/276952-na-grushevskogo-znayshli-zalishki-berkutvskoyi-granati-teren-z-namotanimi-cvyahami.html 
4. http://photo.unian.net/ukr/detail/533284.html