Вже більше місяця Україна фактично знаходиться в стані неоголошеної війни, ставши, як це не раз було в історії людства, центром загострення геополітичної боротьби. Частину нашої території вже окуповано, ворожа армія стоїть біля наших кордонів та засилає до нас диверсійні групи, а в наших містах активно діє ворожа агентура та «п’ята колона». Оголошено мобілізацію до Збройних сил України, відновлено Національну гвардію, маси простих громадян проходять будь-який доступний військовий та медичний вишкіл, готуючись до ворожого вторгнення та бойових дій. Наш народ має давню і потужну бойову традицію, тому буде захищати Україну, не дивлячись на рішення політиків та накази «згори». І революційні події Майдану це підтвердили. Нажаль, ці ж події показали й те, що значна частина української інтелігенції продовжує жити в небезпечній ілюзії «пацифізму».  В умовах жорсткої інформаційної війни проти України така втрата суспільно-політичних орієнтирів та неспроможність на зміни у свідомості  можуть призвести до трагічних наслідків.

На даний момент Україна дуже сильно програє в інформаційному протистоянні. Нам доводиться перелаштовуватися і готувати контрпропаганду в умовах інформаційного домінування противника, який має відпрацьовану протягом століть та удосконалену протягом останнього десятиліття методику Глобальної Брехні. Поведінка українських військових в Криму показала, якою ефективною може бути ворожа пропаганда. Ще на початку протистояння від українських військових можна часто було почути: «Не хотілося б стріляти в росіян»… Облудна байка про «братні народи» зробила своє. В результаті ніхто так і не вистрілив. Більше того, третина українських військових зрадила присязі та перейшла на сторону ворога. Перед росіянами така проблема не стоїть, дегуманізація противника в їхній свідомості давно відбулася: вони воюють проти «фашистів» та «бандерівців», яких, на їх глибоке переконання, вбивати просто необхідно.

На фоні ганебної втрати Криму, загрози подальшого розгортання плану військового вторгнення, неприкритої агресії, ненависті та підтримки реваншизму з боку більш ніж 80 % росіян, українські суспільні та культурні діячі не можуть запропонувати нічого крім акцій «за мир» та оспівування жертовності українців. Вони всіляко таврують «радикалів» та «мілітаристів», і все сподіваються на  «силу мирного спротиву», роблячи ведмежу послугу тим українцям, які все ж готові чинити збройний опір окупантам. У зв’язку з цим звертаємося до української інтелігенції, митців та діячів культури:

Шановні пані та панове, пора відверто визнати, що якби Майдан обрав тактику виключно «мирного спротиву», то Янукович та компанія досі тримали би владу в Україні в своїх руках, а самого Майдану швидше за все вже б не було. Саме «радикали» та «мілітаристи», часто ціною власного життя та здоров’я, змогли переломити хід подій і заставили Януковича з подільниками тікати. І зараз, коли Україна знаходиться під загрозою військової катастрофи, українцям потрібна не пропаганда «толстовства» чи «гандізму», а ваша моральна підтримка і просування української позиції в світі, не «плакальні пісні»,  а українська героїка.

Проведення Концерту миру в Криму можливе виключно після того, як останній російський окупант втече через Керченську протоку і над Кримом знову замайорить український державний жовто-блакитний стяг. У всіх інших випадках подібні заходи не можуть мати нічого спільного з поняттям честі і гідності українця, а є лише прихованою формою прояву генетичної меншовартості, «хохляцтва» та рабського підлабузництва.

Також не має Україна гостинно приймати, плескаючи в долоні, й тих моральних виродків, з яких немало й вихідців з України, що поставили власні підписи в листі на підтримку дій Путіна.

Лише після публічних вибачень перед народом України, каяття та визнання власної убогості, ці «россійскіє дєятєлі культури» зможуть мати надію на те, що їхній безсовісний вчинок знайде прощення.

Всеукраїнське Козацьке Братство Спас