Події останніх двох тижнів в Криму та в південно-східній Україні, а також заяви офіційних представників РФ та активність російських військ біля наших державних кордонів, на думку більшості експертів говорять про те, що найближчим часом проти України буде розгорнута масштабна військова операція. Почнеться війна.

Досвід війни 2008 року в Грузії підказує і можливий сценарій поведінки російської армії: окупація потрібних частин країни та наступ на столицю, який повинен змусити українців капітулювати та віддати Росії окуповані території під загрозою втрати всієї України. Військові засоби теж не будуть сильно відрізнятися від 2008 року: бомбардування, артобстріли, колони бронетехніки та озброєні "зелені чоловічки" у великих кількостях. Міста будуть окуповані, і почнеться звичайна для війни гуманітарна катастрофа.

Зараз всім українцям треба прийняти ситуацію як таку, що вже відбулася: не панікувати, не займатися моралізаторством і пошуком причин війни, не чекати що "все обійдеться", не робити необдуманих кроків. Натомість треба спокійно готуватися до боротьби і життя в умовах війни. Тут у нагоді стане досвід виживання громадян під час війни у колишній Югославії. Пропонуємо увазі читачів розповідь простого жителя Боснії про те, як вижити у місті під час війни - "Ласкаво просимо у Пекло".

Це розповідь чоловіка про те, як він і його "клан" виживали протягом року в містечку з населенням 60 000 осіб в період розпаду Боснії у 1992 році. І не зважаючи на те, що це опис надзвичайної ситуації, все сказане ним може допомогти передбачати певні реалії і врахувати це в підготовці до них.

"Я з Боснії, а ви знаєте, що там було пекло з 1992 по 1995 роки. Протягом року я жив і вижив в місті з населенням 60 000 осіб без води, електрики, бензину, медичної допомоги, цивільної оборони, системи розподілу продовольства та інших муніципальних служб, без якої б то не було форми централізованої влади.

Наше місто було блоковане армією протягом цілого року, і життя в нім було справжнім лайном. У нас не було ні поліції, ні армії, були озброєні групи, і ті, хто був озброєний, захищали свої будинки і сім'ї.

Коли все це почалося, деякі з нас були краще підготовлені, але у більшості сусідських сімей запасу продовольства було лише на кілька днів. В деяких з нас були пістолети і лише в дуже небагатьох були АК47 і рушниці.

Через 1-2 місяці в місті почали орудувати банди, вони крушили все, наприклад, лікарні дуже скоро перетворилися на справжні бійні. Поліції більше не існувало, а лікарняний персонал на 80% не виходив на роботу.

Мені пощастило, що моя сім'я була у той час численною - 15 осіб у великому будинку, 6 пістолетів, 3 АК47. Тому ми вижили, принаймні, більшість з нас.

Американці скидали нам сухі пайки кожні 10 днів, щоб допомогти оточеному місту, але цього було недостатньо. При деяких, дуже небагатьох будинках були городи. Вже через 3 місяці поповзли перші чутки про смерть з голоду і холоду.

Ми зняли всі двері і віконні рами з покинутих будинків, розібрали наш паркет і спалили всі меблі для того, щоб зігріватися.

Багато хто вмирав від хвороб, особливо від води (з моєї сім'ї - двоє), оскільки пили ми переважно дощову воду. Доводилося також їсти голубів і навіть щурів.

Валюта дуже швидко стала нічим, і ми повернулися до бартерного обміну. Жінки віддавалися за банку тушкованого м'яса. Важко про це говорити, але це правда - велика частина жінок, що торгували собою, були зневіреними матерями.

Вогнепальна зброя, боєприпаси, свічки, запальнички, антибіотики, бензин, акумулятори, їжа - це те, за що ми билися, як звірі. У такій ситуації все міняється - більшість людей перетворюються на монстрів. Це було огидно.

Сила була в кількості. Якщо ти живеш один в будинку, бути убитим і пограбованим було лише питанням часу, незалежного від того, наскільки добре ти був озброєний.

Сьогодні я і моя сім'я добре підготовлені - у нас є запаси, я добре озброєний і в мене є досвід. Неважливо що може відбутися - землетрус, війна, цунамі, інопланетяни, терористи, дефіцит, економічний колапс, масові безлади... Важливо те, що щось трапиться.

Висновок з мого досвіду - ви не зможете вижити один, сила в кількості, в правильному виборі надійних друзів, в єдності сім'ї і її підготовці.

1. Чи безпечно Ви переміщалися містом?

Місто було поділене на співтовариства по вулицях. На нашій вулиці було 15-20 будинків, і ми організували патрулювання по 5 озброєних осіб кожен вечір, щоб стежити за бандами і нашими ворогами.

Всі обміни відбувалися тільки на вулиці. За 5 кілометрів від нас була ціла вулиця для обміну, все організовано, але через снайперів туди було дуже небезпечно ходити.

До того ж по дорозі туди можна було нарватися на бандитів і піддатися пограбуванню. Я сам ходив туди лише 2 рази, коли мені потрібне було щось дійсно особливе і важливе (ліки, переважно антибіотики).

Ніхто не користувався автомобілями - вулиці були заблоковані уламками, сміттям, кинутими машинами, та й бензин був за ціною золота.

Якщо потрібно було кудись йти, то робилося це тільки вночі. Не можна ходити одному, не можна ходити дуже великою групою, тільки по 2-3 людини. Всі повинно бути добре озброєні, переміщуватися потрібно дуже швидко, в тіні, через руїни будинків, а не по вулицях.

Було багато банд з 10-15 осіб, іноді їх чисельність доходила до 50. Але було багато і нормальних людей - таких як ти і я, батьки, діди, які вбивали і грабували. Не було "героїв" і "лиходіїв". Більшість була десь посередині, і була готова до всього.

2. А дерева, мені здається, що навколо міста багато лісів, чому ви палили ваші меблі і двері?

Навколо мого міста не було великого лісу. Це було дуже красиве місто - з ресторанами, кінотеатрами, школами, аеропортом і культурними центрами. У нас в місті був парк, плодові дерева, але все це було спиляне менше ніж за два місяці.

Коли немає електрики для того, щоб приготувати їжу і зігрітися, вам доведеться спалювати все, що попадеться під руку - меблі, двері, паркет.... А горить все це дуже швидко.

У нас не було доступу до передмістя і приміських ферм - в передмісті був ворог, ми були оточені. А в місті ти ніколи не знаєш хто твій ворог.

3. Які знання Вам стали в нагоді в цей період?

Ви повинні собі уявити, що це фактично було повернення в кам'яне століття! Наприклад, у мене був газовий балон. Але для опалювання і приготування їжі я його не використав, це було дуже дорого! Я пристосував його для заправки запальничок - запальнички були безцінні! Хто-небудь приносив мені порожню запальничку, я її заряджав і брав за це банку консервів або свічки.

Сам я по професії фельдшер і в цих умовах мої знання були моїм капіталом. У такий час знання і навички, наприклад, уміння лагодити речі, цінуються дорожче за золото. Речі і запаси закінчаться, це неминуче, а ваші знання і навички - це можливість заробити собі на прожиток.

Я хочу сказати - вчися лагодити речі, взуття або людей. Мій сусід, наприклад, умів робити гас для ламп. Він - ніколи не голодував.

4. Якби у Вас сьогодні було 3 місяці на підготовку, що б Ви зробили?

3 місяці на підготовку? Гм.... Втік би за кордон! (жарт)

Сьогодні я знаю, що все може змінитися дуже швидко. У мене є запас продовольства, засобів гігієни, батареї... Запас на 6 місяців. Я живу в квартирі з хорошим рівнем безпеки, у мене є будинок зі сховищем в селі у 5 км. від моєї квартири, в будинку також є запас на 6 місяців. Це невелике село, більшість його жителів добре підготувалися, вони навчені війною.

У мене 4 види вогнепальної зброї і є по 2000 патронів до кожної.

У мене хороший будинок з садом, а садівництво я знаю.

Крім того, я більше не хочу відчувати себе лайном - коли всі навколо говорять, що все буде добре, я вже знаю, що все впаде.

Тепер у мене є сили робити все для того, щоб вижити і захистити мою сім'ю. Коли все руйнується, потрібно бути готовим робити неприємні речі заради порятунку своїх дітей. Я просто хочу, щоб моя сім'я вижила.

Вижити одному практично немає шансів (це моя думка), навіть якщо ти озброєний і підготовлений, кінець кінцем, якщо ти один, ти помреш. Я бачив це багато разів. Добре підготовлені численні групи і сім'ї, з різноманітними навичками і знаннями це кращий варіант.

5. Чим має сенс запасатися?

Це залежить... Якщо ви хочете виживати за рахунок грабунків, тоді все що вам необхідне, це багато зброї і боєприпасів.

Окрім боєприпасів, продовольства, засобів гігієни, акумуляторів, батарей, зверніть увагу на прості речі для обміну - ножі, запальнички, мило, кремені. І ще алкоголь, який може зберігатися довго, - віскі (марка не має значення), хай найдешевший, це дуже хороший товар для обміну.

Багато хто помер через антисанітарію. Вам будуть потрібні дуже прості речі, але в дуже великих кількостях, наприклад, дуже багато мішків для сміття. І клейкої стрічки. Одноразові тарілки і стакани, пластикові або картонні, їх знадобиться дуже багато. Я це знаю, тому що ми цим не запаслися. Моя думка, що запас засобів гігієни важливіший, ніж запас продовольства.

Можна легко підстрілити голуба, знайти їстівні рослини, але неможливо знайти або підстрілити дезинфікуючий засіб, наприклад. Необхідно мати багато миючих засобів, дезинфікуючі засоби, мило, рукавички, маски... все одноразове.

Крім того, потрібні навички надання першої допомоги, необхідно знати, як промивати рани, опіки або навіть вогнепальне поранення, тому що ніякої лікарні немає. І якщо ти навіть знайдеш лікаря, у нього може не бути знеболюючого або тобі буде нічим йому заплатити. Навчіться використовувати антибіотики і запасіться ними.

Зброя повинна бути простою. Зараз я ношу Глок .45, тому що він мені подобається, але цей калібр тут не поширений, тому в мене є ще два 7.62-мм російських ТТ. Тут багато такої зброї і боєприпасів. Я не люблю автомат Калашникова, але він є у всіх, так що...

Потрібні речі невеличкі і непримітні, наприклад, добре мати генератор, але краще мати 1000 запальничок «BIC». Генератор при експлуатації шумить і привертає увагу, а 1000 запальничок недорогі, займають мало місця, і їх завжди можна обміняти на що-небудь.

Воду переважно ми використовували дощову - збирали в 4 великих діжки, а потім кип'ятили. Поряд була річка, але вода в ній дуже скоро стала брудною. Ємності для води теж дуже важливі. У вас повинні бути діжкки, відра і контейнери для зберігання і транспортування води.

6. Золото, срібло допомогли Вам?

Так. Особисто я все золото поміняв на боєприпаси. Іноді ми могли використовувати гроші (марки і долари) щоб купити деякі речі, але ці випадки були рідкісні, а ціни непомірні. Наприклад, банка квасолі коштувала $30-40. Місцева валюта знецінилася швидко, простіше кажучи, ми постійно обмінювалися.

7. Чи дорого коштувала сіль?

Дорого, але дешевше ніж кава і сигарети. У мене було багато алкоголю, і я його обмінював без проблем. Споживання алкоголю виросло більш ніж у 10 разів, ніж зазвичай.

Тепер, напевно, для бартеру краще запасатися сигаретами, запальничками і батареями, тому що вони займають менше місця.

Я не був готовий у той час, у мене не було часу підготуватися. За декілька днів до того, як «лайно потрапило у вентилятор», політики по телевізору продовжували повторювати, що все добре.

А коли небо впало нам на голови, ми просто узяли те, що могли.

8. Чи важко було роздобути вогнепальну зброю, що можна було виміняти на зброю і боєприпаси?

Після війни зброя була в кожному будинку. Поліція конфіскувала багато зброї на початку війни, але більшість людей зброю заховали. У мене є легальна зброя (з ліцензіями), згідно із законом це називається "Тимчасова колекція". У разі безладів уряд маєте право тимчасово конфіскувати всю зброю... отже, майте це на увазі. Знаєте, є люди, у яких є легальна зброя, але ще у них є і нелегальна, на випадок можливої конфіскації.

Якщо у Вас є хороші речі для обміну, то знайти зброю нескладно. Але ви повинні пам'ятати, що перші дні будуть найнебезпечнішими через хаос і паніку. Цілком можливо, що у вас не буде часу знайти зброю, щоб захистити свою сім'ю. Бути беззбройним під час хаосу, паніки і безладів - це дуже погано.

У моєму випадку знайшлася людина, якій був потрібний автомобільний акумулятор для його радіо, а у нього була зброя, і я поміняв акумулятор на дві рушниці.

Боєприпаси я іноді вимінював на їжу, а через декілька тижнів міняв їжу на боєприпаси. Я ніколи нічого не обмінював у себе вдома і ніколи у великій кількості. Тільки дуже небагато людей (мої сусіди) знали про те, як багато у мене зберігалося в будинку.

Хитрість в тому, щоб зберігати максимум можливого за займаною площею і грошима. Потім ви розберетеся, що найбільш потрібне.

Уточню - боєприпаси і зброя як і раніше для мене головна позиція, але хто знає, може на друге місце, я поставлю протигази і фільтри.

9. А що з безпекою?

Захист був дуже примітивним. Повторюю - ми не були готові і ми використовували те, що могли.

Вікна були вибиті, покрівля в жахливому стані від бомбардування. Всі вікна були заблоковані мішками з піском, каміннями. Я підпер ворота в сад сміттям і використовував алюмінієві сходи, щоб перелазити через огорожу. Коли я повертався додому, я просив, щоб мені її передали.

На нашій вулиці жив хлопець, який повністю забарикадував свій будинок. Він зробив дірку в стіні сусідського зруйнованого будинку - свій секретний вхід.

Це здасться дивним, але всі будинки, які були найбезпечнішими, були розграбовані і зруйновані в першу чергу.

У моєму районі були красиві будинки з огорожами, собаками, сигналізаціями і залізними гратами на вікнах. Натовп напав саме на них. Деякі змогли відбитися і встояти, інші ні. Все залежало від того, скільки було людей і зброї всередині.

Безумовно, безпека важлива, але і поводитися потрібно стримано. Якщо ви живете в місті і трапляється таке лайно, вам знадобиться просте скромне житло, з великою кількістю зброї і боєприпасів. Скільки боєприпасів? Та скільки можливо!

Наскільки це можливо потрібно зробити свій будинок непривабливим.

Сьогодні в мене сталеві двері з міркувань безпеки, але це тільки для того, щоб врятувати мене від першої хвилі хаосу. Після цього я піду, щоб долучитися до великої групи друзів або сім'ї в сільській місцевості.

Під час війни в нас були ситуації, не хочу вдаватися до подробиць. Але на нашому боці завжди була перевершуюча вогнева потужність і огорожа. Завжди хто-небудь спостерігав за вулицею - хороша організація у разі набігу банд має першорядне значення.

У місті стріляли завжди.

Знову ж таки, наша кругова оборона була примітивна - всі виходи забарикадовані, залишені лише невеликі отвори для люф. Завжди як мінімум 5 членів сім'ї всередині будинку були готові до бою, а одна людина на вулиці сиділа в укритті.

Щоб не бути убитим снайпером, доводилося залишатися вдома цілий день.

Слабкі гинуть в найперші дні, інші борються за життя.

Протягом дня майже ніхто не з'являвся на вулиці через снайперів - лінія оборони була дуже близько.

Багато хто загинув, тому що хотіли розвідати ситуацію, наприклад, адже це дуже важливо. Хочу нагадати, що в нас не було інформації, ні радіо, ні телевізора, нічого, окрім чуток.

Не було організованої армії, але всі ми були солдатами. Ми були вимушені. Кожен носив зброю і намагався захищатися.

Я вам так скажу, якщо завтра це повториться, я буду як всі - скромним, зневіреним, можливо я навіть покричу, або заплачу.

Ніякого модного одягу. Я не збираюся одягати супер форму і кричати: «Вам всім ...... негідники!»

Я буду непримітним, добре озброєним і підготовленим, уважно оцінюючи ситуацію разом з своїм кращим другом або братом.

Зрозумійте, не мають значення ваша супер-оборона, супер-зброя, якщо люди побачать, що тебе слід пограбувати, тому що ти багатий, тебе пограбують. Це всього лише питання часу і кількості люф.

10. Як була справа з туалетом?

Ми використовували лопати і будь-яку ділянку землі, ближче до будинку ... це виглядає брудно, але це так і було.

Ми милися дощовою водою, іноді в річці, але це було дуже небезпечно.

Туалетного паперу не було, а навіть якщо б він був, я б його на щось обміняв. Все це було важко.

Я можу дати вам декілька рад - по-перше, ви повинні мати зброю і боєприпаси, а вже після цього все інше, я маю на увазі все!

Звичайно, багато що залежить від ваших площ і вашого бюджету.

Якщо ви щось забули або прогавили, це не страшно, завжди знайдеться хтось, з ким ви можете обмінятися. Але якщо ви прогавите зброю і боєприпаси, доступу до обміну у вас не буде.

І ще, я не бачу проблем у великих сім'ях і кількості ротів - більша сім'я, більше зброї і більше сил, ну а потім, як і закладено в людях природою, відбувається адаптація.

11. А догляд за хворими і травмованими?

Травми переважно це вогнепальні поранення.

Без фахівців і всього іншого, якщо постраждалому вдавалося знайти лікаря, у нього було десь близько 30% шансів вижити.

Це не було як в кіно, люди вмирали, і багато хто з них загинув від занесених в рани інфекцій. У мене був запас антибіотиків на 3 або 4 процедури, звичайно ж, тільки для моєї сім'ї.

Часто абсолютно дурні речі вбивали людей. За відсутності ліків і брак води, простої діареї буде досить, щоб убити вас, особливо дітей, протягом декількох днів.

У нас було багато шкірних захворювань, харчових отруєнь і ми нічого не могли з цим зробити.

Використовували багато лікарських рослин і алкоголь. На короткий термін це допомагало, але в довгостроковій перспективі це було жахливо.

Гігієна це основне, ну і мати максимальну кількість ліків, особливо антибіотиків.

Джерело: УАВЗ