У зв'язку з запланованим проведенням 25 травня у Києві так званого «Маршу рівності», Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" направило офіційне звернення до Київської міської державної адміністрації:

Шановний Олександре Павловичу !

25 травня 2013 р. в м. Києві в  рамках Міжнародного ЛГБТ-Форуму та Фестивалю "КиївПрайд-2013" планується проведення так званого «Маршу рівності». Як стверджують організатори даного заходу, він є правозахисним і спрямованим на забезпечення  рівних прав та можливостей для громадян України, які належать до ЛГБТ-спільноти (лесбійок, геїв, бісексуалів та трансґендерів). Таким чином, організатори вказаного заходу вводять суспільство в оману, оскільки всі громадяни України, згідно чинного законодавства, мають рівні права.  Реальна мета цієї провокаційної акції - пропаганда «нетрадиційних» сексуальних відносин, руйнування суспільної моралі та адаптація суспільства до збочень.

Подібні заходи порушують не лише моральні норми та виховні принципи, прийняті в українському суспільстві, але й права переважної частини населення та чинне законодавство України оскільки:

П.2, Ст.10 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи (ратифікована Україною 17 липня 1997 року) зокрема стверджує, що  «Здійснення  цих  свобод,   оскільки   воно   пов'язане   з обов'язками    і    відповідальністю, може    підлягати   таким формальностям,  умовам,  обмеженням або санкціям,  що  встановлені законом  і  є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки,  територіальної цілісності  або  громадської безпеки,  для  запобігання  заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі,  для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання   розголошенню   конфіденційної   інформації  або  для підтримання авторитету і безсторонності суду».

Ст. 51 Конституції України зазначає, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина 1 ст.21 Сімейного кодексу України визначає шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Про що йдеться і в  роз'ясненні Міністерства юстиції України від 16.12.2011р., де зазначено, що у шлюбі можуть бути лише жінка та чоловік.  

Відповідно до Концепції державної сімейної політики України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 17.09.1999р. №1063-ХІV сім'я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу.

У зв’язку з проголошеними на законодавчому рівні цінностями, що охороняються державою, особливе обурення викликає той факт, що так званий «Марш рівності» відбувається в той час, коли у всьому світі відзначається Міжнародний день сім’ї.

Оскільки головними статутними задачами ГО «Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» є виховання  молоді в дусі національної гідності, честі, козацького лицарства, та популяризація здорового способу життя, просимо Вас на підставі підпункту 3. пункту б) ч.1 ст.38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України заборонити проведення 25 травня 2013 року в місті Києві заходів присвячених пропаганді гомосексуальних відносин.

Коментар Братства:

За даними КМДА було зареєстровано понад 500 звернень від громадян та громадських організацій із проханням заборони проведення «Маршу рівності», під якими підписалися більш як 10 тисяч осіб, та звернення від 61 народного депутата з проханням через судові органи влади обмежити проведення будь-яких тематичних вуличних заходів ЛГБТ-спільнотою в травні-червні 2013 року. Водночас станом на 21 травня до КМДА надійшло 10 повідомлень про проведення акцій протесту, спрямованих на перешкоджання проведення акції представниками ЛГБТ-організацій.

Внаслідок цього КМДА звернулася до Окружного адміністративного суду Києва, який заборонив проводити 25 травня в центрі міста будь-які заходи, що не передбачені офіційною програмою святкування Дня Києва, в тому числі «Марш рівності».

Братство висловлює вдячність всім громадським організаціям та небайдужим громадянам, які змогли донести до влади свої вимоги і відстояти власні права. Нажаль треба визнати, що така боротьба - це вимушене "лікування симптомів замість хвороби". На даний момент в Україні відсутні юридичні, політичні чи будь-які інші соціальні механізми, які дозволяли б протидіяти руйнуванню українського культурного поля. Створення таких механізмів - завдання для всіх українських національних сил.

Ставлення до протидії чужим "цінностям", які руйнують душу нашого народу, для багатьох політичних сил може стати "лакмусовим папірцем" їхньої патріотичності, бо може виявитися, що "євроінтеграція" важливіша для них ніж українська культурна ідентичність. Події у Києві і Запоріжжі поки що показують, що наприклад, серед козацьких організацій лише одиниці проявили активність і принциповість у даному питанні. Проблему відкладено до наступного "толерантного" демаршу, і лише принципова позиція українських політиків, громадських активістів, козаків та більшості громадян зможе зупинити падіння України у прірву декаденства, куди ліво-ліберальні сили тягнуть всю Європу.