18 березня в переповненому Молодіжному залі Київського будинку вчителя відбулася презентація нового дослідження Романа Коваля – “Отаман Зелений”. У книзі йдеться про трипільського отамана Данила Терпила, його драматичні стосунки із Симоном Петлюрою, воєнні кампанії повстанців проти Красної армії та денікінців у 1919 році.

Ціле гроно українських митців, письменників, краєзнавців та вчителів взяло участь у цьому святі українського духу. Розпочали вечір народна артистка України Галина Яблонська та заслужений артист України Петро Бойко, які віртуозно продекламували поему Миколи Щербака “Месницькі мечі”, присвячену отаманові Зеленому та його козацтву.

Високо оцінили дослідження Романа Коваля письменники Леонід Череватенко, Василь Шкляр, Михайло Карасьов, Василь Трубай, Юрій Домотенко, журналіст Ростислав Мартинюк, завідувач відділу історії психології Інституту психології ім. Григорія Костюка НАН України Володимир Куєвда. Ось уривки їхніх виступів: “Я вражений... Роман скинув фальшиву полуду толерантності до чужинців, які катували нашу Батьківщину... Унікальний документалізм... Правда не до дна, це півправда, тобто брехня, в цій книзі – правда до самого дна. Мав рацію Іван Драч, коли сказав, що без з'ясування українсько-жидівських стосунків незрозумілою буде природа виникнення Голодомору”.

Виступили й нащадки повстанських родин, зокрема скульптор Михайло Горловий, онук повстанця-зеленівця Петра Стрільця з Щербанівки, та Софія Бойко, онучка повстанця Федося Пушкаря і Одарки Терпило – рідної сестри отамана Зеленого.

З батьківщини отамана Зеленого приїхала чимала делегація на чолі з сільським головою Трипілля Володимиром Терпилом і заступником директора трипільської школи Катериною Буремко, яка всіляко сприяла авторові книги на етапі її підготовки. З музичним вітанням виступили жіночий хор “Передзвін Трипілля” та дев'ятирічна Іванка Давидюк. А пісню “Солов'їна родина” заспівав заслужений артист України Анатолій Кобзар.

Піднявся на сцену і дванадцятирічний Максим з Халеп'я, праправнук кобзаря-повстанця, голови Халеп'янської “Просвіти” Гаврила Лавріненка, розстріляного у 1937 році. Люди щиро вітали нащадка українського героя!

На вечорі були присутні нащадки й інших повстанських родів, зокрема холодноярських отаманів Чучупаків – Володимир Дем'янович Чучупак та його родина –  син Сергій, дочка Олена, зять Олег, онуки Артем і Даринка; онуки брусилівського отамана Святненка – Микола і Григорій Святненки; правнук савранського отамана Якова Кощового Іван Скрипка, племінниця переяславського отамана Гаврила Чорного-Куреди Елеонора Донець із сином Сергієм; дочка козака Армії УНР Олексія Здоровецького Тамара; нащадки повстанця-зеленівця Петра Замішайла... Звичайно, були й нащадки отамана Зеленого, а саме: онуки Грицька Терпила, старшого брата отамана –  Раїса Іванівна Браславець із чоловіком Федором Івановичем та Оксана Іванівна Цедік із сином В'ячеславом; правнучки Софії Терпило, рідної сестри отамана, Ольга і Ніна; та, як вже зазначалось вище, онучка рідної сестри отамана Зеленого Одарки Терпило – Софія Андріївна Бойко. Був на вечорі й рідний онук отамана Зеленого Анатолій Буремко.

Слід сказати, що на презентації було багато маркантних особистостей, зокрема письменники Раїса Скалій та Володимир Голобородько, літературознавець Григорій Сивокінь, кінорежисер Олександр Рябокрис, доктор медичних наук Богдан Іськів, учасники хорів “Гомін”, ”Чумаки” та інші достойники.

Був присутній на вечорі чи не найстарший трипілець – заслужений артист України Сергій Олексієнко, 1917 р. н. Він прочитав власний вірш “Попіл”, присвячений трипільському отаманові. Пан Сергій народився на тому ж трипільському кутку, що і Зелений, – на Гайдаївці. Це до його батька Лук'яна приходив отаман, щоб мобілізувати до свого війська.

Промовляв і Юрій Бабич, голова правління дитячо-громадського об'єднання “Вертикаль”, який використовуватиме книгу “Отаман Зелений” у краєзнавчих походах з дітьми.

Прикрасили вечір виступи кобзарів. Тарас Силенко проспівав прекрасну “Пісню про отамана Зеленого”, а Тарас Компаніченко, Юрко Фединський, Ярема Шевчук, Данило Перців і Северин Данилейко запропонували в'язанку чудових мелодій, які викликали ентузіазм слухачів.

Виступили й автор книги Роман Коваль та її видавець Антон Коломієць. Роман Коваль, зокрема, звернув увагу на те, що у Трипіллі досі немає пам'ятника отаманові Зеленому, зате височіє потворно-урочистий пам'ятник бандитам-комсомольцям, які палили Трипілля, ґвалтували жінок і дівчат, убивали людей. “Цей пам'ятник – символ їхньої перемоги, їхньої правди. Доки в Україні височітимуть символи окупантів, доти ми не можемо вважати себе нацією, яка скинула пута неволі, – сказав Роман Коваль”.

А видавець Антон Коломієць висловив радість причетності до справи увічнення борців за українську державу – отамана Зеленого та його козацтва.

Організаторами презентації, яка перетворилася на свято непереможного козацького духу, виступили Історичний клуб “Холодний Яр” та Київський міський будинок вчителя