В розпорядженні редакції опинилася копія довідки за результатами здійснення комплексної перевірки діяльності Національного заповідника „Хортиця” згідно з наказом Міністерства культури і туризму України від 04.06.2007 № 594/0/16-07. Перевірка проводилася 6-8 червня ц.р. Робота комісії викликала великий розголос. Злі язики стверджували, що в комісії є чітке завдання : усунути з посади нинішнього генерального директора заповідника Костянтина Сушка за його нібито спротив приватизації острова. В наш корупційний (читай продажний) час нічого виключати не можна. Та факти – вперта річ. Те, що нині коїться на Хортиці, знищує заповідник. Наводимо уривки з довідки Мінкультури. Без коментарів. Коментарі сподіваємося почути від адміністрації заповідника та від місцевої влади.

Управління заповідником у сфері договірних відносин

Більшість наданих для аналізу договорів „про співпрацю” та „про спільну діяльність” передбачають фактичне користування, в тій чи іншій формі, земельною ділянкою з боку сторін, що уклали договір з Заповідником. Так, наприклад, між Заповідником і ТОВ Преміум „2003” укладений договір „Про спільну діяльність” стосовно використання ТОВ Преміум „2003” земельної ділянки для розташування бази відпочинку, що суперечить чинному законодавству.

Окрім того, з'ясовано, що на території острова Хортиця підприємство „ШВАРГА” запорізької обласної громадської організації „Запорізький полк Козацькі Роздолля” має право відповідно до договору „Про спільну діяльність” з Національним заповідником „Хортиця” здійснювати польові пошукові дослідження з метою виявлення останків осіб, які загинули внаслідок Великої Вітчизняної війни, що суперечить чинному законодавству в сфері охорони культурної спадщини... Також відповідно до „Порядку організації робіт з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.00, пошукова робота, яка проводиться з метою виявлення невідомих поховань жертв війни та політичних репресій, виконується підприємствами, установами і організаціями, які згідно зі своїми статутами мають право провадити таку діяльність, на підставі дозволів на її проведення...

Державне сільськогосподарське підприємство „Хортиця” створено на базі дослідного господарства „Хортиця” згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.93 №254 „Про Національний заповідник „Хортиця”, спільного наказу Міністерства культури і мистецтв України та Української Академії аграрних наук від 25.04.94 №210/62, передано з балансу Академії аграрних наук, в особі Інституту механізації тваринництва, на баланс Міністерства культури і мистецтв, в особі Національного заповідника „Хортиця”.

За інформацією, наданою генеральним директором Національного заповідника „Хортиця”, ДСП „Хортиця” знаходиться на стадії банкрутства.

2 січня 2005 року між державним сільськогосподарським підприємством „Хортиця” та товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія „ІСТОК” укладено договір про співробітництво, який, зокрема, передбачає ведення сільськогосподарської діяльності, що фактично є незаконною передачею в користування землі ДСП „Хортиця” третій особі. Договір погоджено з генеральним директором Національного заповідника „Хортиця”...

Протягом 2004-2007 років охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини Національного заповідника „Хортиця” не укладалися, що суперечить вимогам пам'яткоохоронного законодавства і Статуту Заповідника...

Організаційна структура заповідника

Перевіркою виявлено систематичні порушення законодавства з боку генерального директора Національного заповідника „Хортиця”, які призводять до постійної конфронтації із співробітниками. Генеральний директор, порушуючи елементарні принципи свободи слова та наукової дискусії, розпочав цькування, залякування та вдався до адміністративного тиску на наукові кадри, які не згодні з його невиваженими діями.

З 2006 по 2007 рік чітко простежується тенденція щодо порушення взаємодії між генеральним директором Заповідника та керівниками ряду структурних підрозділів, що переросло на даний час у протистояння, яке негативно впливає на функціонування закладу, його імідж та призвело до звільнення ряду працівників Заповідника.( Далі в довідці наведено приклади звільнень з порушеннями трудового законодавства – ред.).

Музейна та реставраційна діяльність

...Капітальний ремонт будівлі Музею історії Запорізького козацтва здійснюється вже 6 років. Будівля при цьому з 1983 року не введена Державною комісією в експлуатацію. До цього часу не затверджено загальний проект ремонту споруд Музею. Ремонт покрівлі будівлі, здійснений в 2006 році, призвів до катастрофічного протікання даху в залах експозиції. В результаті неузгоджених дій підрядних будівельних організацій Музей був закритий на 8 місяців, експонатам з основного фонду завдано шкоди. До цього часу дефектні акти, складені матеріально відповідальними особами, генеральним директором не підписані, офіційних пояснень з цього питання не надано...

Експонування першодруків здійснюється з порушенням вимог експонування... Деякі з них мають пошкодження.

Наукова діяльність

На неналежному науковому рівні, без відповідного керівництва ведеться робота щодо створення музейних експозицій...

До цього часу...не розглянуто Програму науково-проектних, реставраційних і реабілітаційних робіт по консервації пам'яток археології, музеєфікації та відновленню пам'ятних місць, пов'язаних з історією Запорізького козацтва...

Управління заповідником у сфері земельних відносин

...На теперішній час на території Національного заповідника „Хортиця” налічується біля 40 сторонніх землекористувачів.

Проте до сьогодні режим використання території Національного заповідника „Хортиця” не встановлений, хоча відповідно до Типового положення... Заповідник, відповідно до покладених на нього завдань, повинен розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо режиму збереження і порядку використання об'єктів культурної спадщини, що перебувають на його балансі.

Крім того, необхідно зазначити, що державними інспекторами Управління з контролю за використанням земель у Запорізькій області (надалі Облдержземінспекція ) постійно ведеться робота на території Національного заповідника „Хортиця” щодо дотримання вимог земельного законодавства.

У 2006 році за самовільне зайняття земельної ділянки пл.0,12 га на о.Хортиця ...було притягнуто до адміністративної відповідальності гр.А.В.Кокойло . Порушення не було усунено, 13.03.2006 матеріали було передано до прокуратури Орджонікідзевського району м.Запоріжжя , яка внесла позов до Орджонікідзевського місцевого суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

25 липня 2006 року юрисконсультом (вже колишнім – ред.) Національного заповідника „Хортиця” Прокопенко Є. Встановлено чотири факти проведення незаконних будівельних робіт на території заповідника „Хортиця”...

За інформацією прокуратури Запорізької області, прокуратурою Орджонікідзевського району міста Запоріжжя подано до суду позовну заяву до Подпоріна О.В. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованої дерев'яної огорожі та металевих стовпців. При розгляді зазначеної справи позивачем – Національним заповідником „Хортиця” та відповідачем – Подпоріним О.В. було подано клопотання про укладення мирової угоди.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 13.11.06 у визнанні мирової угоди відмовлено. На теперішній час рішення по суті судом не прийнято.

Зва дорученням прокуратури області за фактом правомірності укладення генеральним директором Національного заповідника „Хортиця” Сушком К.І. мирової угоди прокуратурою Орджонікідзевського району проводиться перевірка...Крім того, цим же прокурором проводиться дослідча перевірка щодо наявності в діях Подпоріна О.В. складу злочину, передбаченого ст..197-1 КК України...(Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво – ред.).

Необхідно наголосити про факт вивезення хрестів з кладовищ Василівського району Запорізької області, які мали місце у 2006 році. Керуючись особистим рішенням, генеральний директор Національного заповідника „Хортиця” здійснив декілька поїздок з метою зібрання старовинних кам'яних виробів (хрестів, надгробків, предметів із каменю). Ця діяльність проводилася без відповідних дозвільних документів, затверджених планів експедицій, силами співробітників служби режиму. При цьому було проігноровано вимоги місцевих мешканців...

Перевіркою законності збирання надмогильних хрестів та плит з кладовищ Василівського району встановлено, що до Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області звернувся голова Скельківської сільської ради із заявою про вивезення з території ради пам'яток культури, а саме 10 Мальтийських хрестів та 2 надгробних плит генеральним директором Національного заповідника „Хортиця” Сушком К.І.

За цим фактом Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, яке прокуратурою Василівського району скасовано, матеріал направлено для проведення додаткової дослідчої перевірки.

На копії довідки, що є в редакції, значаться підписи 11 осіб. Серед них – голова комісії, заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини М.Е.Громова, директор НДІ пам'яткоохоронних досліджень О.М.Сердюк, начальники й заступники начальників відділів Міністерства культури і туризму, а також заступник голови Запорізької облради О.О. Клепаков , заступник Запорізького міського голови С.М. Гладченко .

«Просто» № 21 (02.08.07 р.)

вих. № 11

«23» липня 2007 р.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Президенту України

В.А. Ющенку

Вельмишановний пане Президенте!

Нині проводиться опитування громадськості щодо визначення «семи чудес України». Нам, запорожцям, приємно, що одне з чільних місць в ньому посідає острів Хортиця. Незалежно від того чи ввійде сакральний острів до сімки сьогодні, чи ні (ми чудово розуміємо, що остаточний результат залежатиме від рішення відповідної комісії) – Хортиця ще від прадавніх пращурів наших є священним скарбом, скарбом не лише для кожного українця, а й для усієї світової спільноти. Далекого 1990р. у м. Запоріжжі відбувся перший з'їзд Спілки Солдатських Матерів України, в організації і проведенні якого брав активну участь нинішній Президент ЗМА «Захистимо Хортицю». В перерві між засіданнями солдатські матері (географія представництва охоплювала землі, від Луцька до Луганська, від Одеси до Харкова) виявили палке бажання відвідати сакральну Хортицю. Не Дніпрогес ім. В.І. Лєніна , не «Запоріжсталь» ордена Лєніна ! В урочищі «Січові ворота» матері омили ніженьки водою Дніпра-Славути і кожна з них взяла по малесенькому камінчикові з Хортиці! «Ми онукам своїм передамо їх, щоби вони завжди відчували духовну єдність, яку нам дає Хортиця!». Такою була мотивація.

Багато води спливло від того часу. Все більш і більш зазнавала руйнації Святиня. Все більше і більше з'являлося і з'являється різного роду ділків та організацій, які бажають мати свій «пай» святої земельки на ній. З'явились «елітні клуби», ресторації, в планах міських чиновників та ділків, як місцевого так і закордонного «розливу» визріла ідея створення на острові такого собі Хортицького Монте-Карло чи Лас-Вегасу . Зрозуміло, що бренд «Хортиця» не потребував би зайвої реклами для казино, гольф-клубів, борделів! З огляду на таку «перспективу» 2001 року з громадської ініціативи постала громадська організація «Захистимо Хортицю!», яку очолив народний депутат України А.В. Єрмак. Найголовнішою з поміж інших проблем була проблема власності на землю.

Щоби припинити різного роду спекуляції та зловживання Національний заповідник «Хортиця» мусив отримати Держаний Акт на право постійного користування земельною ділянкою. 09.11.2005р., нарешті, отримав і вже de jure (за правом) став власником. Здавалося б віднині керівництво Національного заповідника «Хортиця» почне діяти відповідно до чинного законодавства, припинить вакханалію захоплення «особливо цінної землі» та різного роду незаконного будівництва. Натомість маємо зворотній ефект. Незаконне будівництво буяє буйним цвітом, земелька обкраюється та обкраюється!

На превеликий жаль, за злою іронією долі, не без активної підтримки колишніх активістів ЗМА «Захистимо Хортицю!», 2005 року на посаду генерального директора Національного заповідника «Хортиця» було призначено журналіста-письменника-політтехнолога (2002р. керував штабом виборчого блоку «За єдину Україну!») К.І. Сушка. Віддаючи належне його журналістському хисту, у більшості активістів ЗМА «Захистимо Хортицю!», а також громадськості міста мав місце певний сумнів щодо його професійних якостей. Головне - як науковця, а найбільше – як керівника-адміністратора.

Підставою для останнього слугувала сумна хроніка перебування його на посадах головного редактора – спершу профспілкового часопису «Вибір», а потім часопису Запорізької міської ради «Запорізька Січ». Отримавши останню (з великим і неприємним скандалом), К.І. Сушко зробив все можливе і неможливе щоби з цікавого і популярного всеукраїнського видання, газета перетворилась на щось мало примітне, провінційне. Вже через півроку, під різними «соусами», були звільнені ті хто був обличчям видання - Ю. Василенко, О. Кривоший, Я. Фалько , В. Перепадя .На той час це була найкраща журналістська когорта області. Без сумніву саме це і послугувало занепаду «Запорозької Січі» з якого авторський колектив нині поволі викараскається, але вже без К. Сушка.

Побоювання справдилися! Гасло «Я начальник – ти дурак!», стало своєрідною альфою і омегою, основним у взаємовідносинах генерального директора Національного заповідника «Хортиця» з підлеглими. За два роки незаконно звільнено майже всіх провідних фахівців, науковців. Археологічний відділ фактично ліквідовано, оскільки за висловом К. Сушка «час археології на Хортиці минув, нічого нового вона не привнесе!». Про незаконності звільнень свідчать судові рішення. Зрозуміло, такий стиль керівництва, а разом з тим і інші прецікаві факти діяльності гендиректора не могли лишатись непоміченими. Громадськість забила на сполох. І ось тут журналістське минуле К. Сушка прокинулось.

Як і в давні часи полетіли в різні боки з під його пера листи-заклики. Оскільки «один в полі не воїн», з ще не звільнених, а також новопризначених працівників Національного заповідника було створено «групу підтримки». В листі (№ 361 від 05.06.07 р.) на ім'я Міністра культури і туризму України «група підтримки» призвідцем і головною причиною всіх бід Національного заповідника «Хортиця» обрало заступника директора з наукової роботи Максима Анатолійовича Остапенка. Повне ім'я та по батькові наводимо з тієї причини, що в зазначеному листі фігурують аж 3 (три!) Остапенки – 1 - Остапенко М.О. – «людина з подвійною мораллю»; 2,3,4 – «Остапенко М.А. – «людина ледача», «людина підступна», «людина безвідповідальна»; 5 – Остапенко О.А. – «людина неорганізована». Оскільки в Національному заповіднику «Хортиця» працює лише один Остапенко, який не є Богом-отцем, Богом-сином, Богом-духом – зосереджуємо увагу на «фаховості» дописувачів. Прямо таки, як у давніх латинян: « Si non e vero , e ben trovato » (коли цього не було, то гарно вигадано)!

Не виступаючи ніяким чином в ролі адвокатів, хотілося б зазначити, що саме за участі та при безпосередньому керівництві М.А. Остапенка, починаючи з 1991 року виявлено та досліджено наступні пам'ятки:

1. Козацькі зимівники XVIII ст. на східному узбережжі о. Хортиця.

2. Скіфське городище V - IV ст. до н.е. на скелі Совутиній .

3. Укріплення багатошарової фортеці на о. Байди (Мала Хортиця), де представлені культурні горизонти доби міді-бронзи, раннього середньовіччя, залишки замку Д.Вишневецького 1553-1556 рр., земляні укріплення „Запорозької верфі” 1736-1739 рр.

4. Святилище-обсерваторія на висоті Брагарня .

5. Комплекс святилищ в районі б. Молодняга .

6. Скіфські могильники висота Канфарка та б. Ушвива .

7. Комплекс культових споруд мідного віку в районі будівництва ІКК Запорозька Січ.

8. Поселення та могильники доби бронзи (б. Ушвива , Совутина , Музичина , Наумова, Генералка ).

9. Унікальне поселення доби пізньої бронзи (б. Ганнівка ), виявлене в районі будівництва мосту через р. Дніпро.

10. Комплекс гідроархеологічних пам'яток в руслі Старого Дніпра.

11. Козацький човен 1736-1739 рр.

12. Бригантину 1736-1739 рр.

13. Неолітичне поселення в урочищі Вирва.

14. Курганні поховання 1, 3 та 5 курганних груп о. Хортиця.

Оце так! А за К. Сушком та «групою підтримки» він – «людина ледача», «людина підступна», «лю дина безвідповідальна», «людина неорганізована»! Хотілося б нагадати, в першу чергу, «сакрально-сьомому керівнику багатостраждальної Хортиці», що одним з вирішальних, найперспективніших напрямків розвитку о. Хортиця є музеєфікація багатьох із зазначених пам'яток, а не встановлення камінчиків на кшталт «Тут жив Костя!». Та саме на музеєфікацію у кошторисі Національного заповідника «Хортиця» на 2007 р. гордо стирчить великий 0 ( нуль ).

Можливо саме з цих причин і є такою реакція генерального директора? Оскільки «заслуги» К.І. Сушка, «сакрально-сьомого керівника багатостраждальної Хортиці» сьогодні відомі не тільки прокуратурі, а й широкому загалу. Та все ж найголовніші треба пригадати. «Найяскравішими» серед них є:

– незаконне вивезення з території кладовища с. Скельки десяти надгробних хрестів та двох надгробних плит (Запорізькою природоохоронною прокуратурою проводиться дослідча перевірка. Лист № 30.07 від 04.07.07 р.) Ба більше – через те, що « гендиректор здійснював кілька експедицій по області, з виявлення і доставки на Хортицю безгоспних витворів (сільський цвинтар, за ідеологемою К. Сушка є безгоспним , хоча хрести і надгробні плити на ньому – витвори !) було звільнено головного хранителя Національного заповідника «Хортиця» О.Є. Борисенко, оскільки « Борисенко О.Є. навмисне не підказала йому, як це (тобто пограбування!) слід робити », крім того разом з М.А. Остапенком « навіть не організували вчасне поставлення речей на облік »! Сьогодні на вимогу родичів хрести повернуто, але справу не закрито;

– «реконструкція» ґрунтових шляхів, що насправді є засипанням їх будівельним сміттям (заборонене Рішеннями №№ 303, 304 від 11.05.07 р. інспекції з охорони навколишнього середовища);

– намагання укладання «мирової угоди» з гр. Подпоріним О.В., який самовільно зайняв земельну ділянку на території Національного заповідника «Хортиця» будуючи, таку собі, « New little Січ” на території колишньої бази відпочинку Запорізького алюмінієвого комбінату, яка віднині являє собою « New super Січ». Підставою для цього слугує майже таємний Договір «Про спільну діяльність» Національного заповідника «Хортиця» в обсобі Генерального директора Сушка Костянтина Івановича та ТОВ «Преміум-2003» в особі директора Фісун Т.А.І дякувати Богові, що Прокуратурою Орджонікідзевського району м. Запоріжжя щодо цього клопотання була обрана принципова позиція про недопустимість укладання такої угоди, а ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.06 р. у визнанні мирової угоди відмовлено! В противному випадку, незаконна діяльність новітнього «власника» була б «узаконена» завдяки «турботам» «сакрально-сьомого» гендиректора Національного заповідника «Хортиця»!

Хортиця – нині великий будівельний майданчик. Відбувається безпрецедентне захоплення земель з подальшою забудовою їх різного роду «хатинками». Реакція на такі дії К. Сушка далеко неадекватна – «А ви знаєте, чий він син?!!». Виходить, що мільйони українців які мають «не тих батьків» є менш вартісними, другосортними. Але саме оці «діти не тих батьків» якраз чудово розуміють, що Національний заповідник «Хортиця» є національним надбанням, скарбом духу, і будувати там «хатинки» - гріх великий. Теперішній ген. директор, щоправда, є трішечки скромнішим – він лишень становить меморіальні знаки з означенням «Тут стояла зелена хатинка», на місці будівельного вагончика, в якому Сушко творив!!! Майже за О. Пушкіним, хоча той « памятник себе воздвиг нерукотворный »! Натомість К. Сушко мусить увіковічнити свою присутність – не дай Боже, невдячні нащадки забудуть, що була таки доба Сушка на Хортиці! Недарма один із його опусів зветься « Я обираю Хортицю». Зважайте на панську велич!

Гортаючи звернення-заклики К. Сушка або «групи підтримки» стає трохи не по собі коли натрапляєш на перли щодо « месіяністичного призначення» ген.директора , «поставленого на цю посаду за сприяння Провидіння Божого». Мимоволі закрадаються думки, що відбувається з цією особою? Щось не так? Невже зашкалює . Егоцентризм і сприйняття власного «Я» за межею розуміння. Саме на це звернули увагу представники місцевих « mas - media », з переважною більшістю яких колишній журналіст (парадокс!) вже встиг пересваритись, влучно «охрестили» К.І. Сушка « месією, що вже на Хортиці, але, на жаль, присутність якого ніхто так і не помітив ».

«Я людина Президента» - так нині ідентифікує себе К.І. Сушко . Можливо – кажемо ми, але, мабуть, з тієї когорти «любих друзів» які зробили все щоби менш ніж за рік знівелювати всі вартісні здобутки й посіяти зневіру серед українців. То ж чи помиляємось ми, чи ні? Чи й надалі К.І. Сушко обійматиме посаду ген директора Національного заповідника «Хортиця»...

Ми вважаємо що ні!!! Тому просимо Вас пане Президент, задля збереження Хортиці, сприяти в звільненні генерального директора Національного заповідника «Хортиця» Сушка Костянтина Івановича.

З повагою,

Президент ЗМА «Захистимо Хортицю»		О. Черненко
Голова Спілки захисту прав громадян та колективів України		Є. Прокопенко
Голова Запорізького молодіжного центру « Батава »		О. Павленко
Віце-президент історично-патріотичного клубу ім. Дм. Донцова		О.Назаренко
Віце-президент Козацької Академії Братства Січового Звичаю		І. Панченко
Голова Козацького братства бойового Звичаю Спас		О. Бабич
Отаман Наддніпрянського куреня Війська Запорозького Низового		А. Кицак