Фото: http://zaxid.net

Події 9 травня у Львові не на жарт сколихнули інформаційний простір. Президент Янукович дає розпорядження генпрокурору розібратися і знайти винних.

Державна Дума Російської Федерації закликає українську владу вжити заходів щодо «організаторів провокацій» у місті Львові 9 травня, і маються на увазі звичайно ж не організатори всієї цієї провокації з антиукраїнських організацій під керівництвом російських дипломатів.

Численні політологи розповідають про те, що націоналісти реалізували плани ПР, Росії і особисто Путіна, навіки зіпсувавши перед усім світом імідж Львова і всієї Галичини.

Їм підспівують так звані націонал-демократи, а простіше кажучи ліберали: «Все це кіно на кілька хвилин, головна мета якого – розколоти Україну на Схід і Захід, відволікти увагу українців від тих процесів, які насправді відбуваються в країні. Саме тому напередодні львівська «Батьківщина» публічно заявила, що ми не будемо брати участі у тих масштабних провокаціях… Це був дешевий піар, за який довелось розплатитись іміджем власного міста та іміджем такого слова, як націоналіст… Якщо вони це відверто декларували, відверто на камеру зривали з людей георгіївські стрічки і топтали вінки, і не спростовували цього, то очевидно, що мають за це відповідати», – заявив Роман Ілик, лідер Львівської «Батьківщини».

Задоволеними залишилися лише представники антиукраїнських організацій, адже вони всупереч забороні суду, під прикриттям міліції розгорнули у Львові п’ятнадцятиметровий червоний прапор СРСР, і тепер радісно пишуть про свою перемогу. Задоволені тепер і російські дипломати, яким, через власну участь у заборонених українським судом заходах (плювали вони з високої башти Кремля на український суд) вдалося розіграти фарс «а-ля міжнародний шкандаль».

Розгортання ситуації показало, що в головах багатьох українських політиків і простих громадян перемогла російська пропаганда. «Георгіївська стрічка» - російський імперський символ, який не має жодного відношення до Другої Світової війни. Але мало хто розуміє недоречність, недолугість і ворожість по відношенню до України всіх цих «георгіївських стрічок» та «знамьон побєди».

Дивує те, що ніхто не спромігся дати тверезу оцінку ситуації і задатися нарешті питанням: а що ми, власне кажучи, святкуємо? Якщо перемогу над націонал-соціалістичною Німеччиною, то чому тоді не разом з союзниками 8 травня? Якщо закінчення Другої Світової війни, то вона закінчилася тільки 2 вересня 1945 року після капітуляції Японії. Якщо ж говорити про Західну Україну, то там війна продовжувалася ще більше п’ятнадцяти років після розгрому Німеччини. Та й по відношенню до всієї України і українців Радянська Росія була ще з 1918 року таким самим окупантом, як і нацистська Німеччина.

То що ж ми святкуємо – ідеологічне радянське свято «Великої Перемоги»? Яке відношення це «свято» має до незалежної України? Якщо ми святкуємо радянські ідеологічні свята, то треба визнати, що ми живемо не в незалежній Українській державі, а в догниваючому уламку радянської імперії.

Всі інші події закономірні. Звичайно, що у Львові, де лише за два роки радянської окупації з 1939 по 1941 роки були знищені сотні тисяч людей, жодна нормальна людина не буде святкувати перемогу одного окупанта над іншим, яка, тим більше, на глибоке переконання В.В. Путіна, могла відбутися і без участі українців. Тому дії львів’ян були цілком природніми і зрозумілими. Незрозуміло якраз, що пропонували ліберали: спокійно спостерігати за тим, як наплювавши на рішення суду, завезені автобусами українофоби на чолі з російськими дипломатами влаштовують демонстративний антиукраїнський демарш? Якщо так, то красно дякуємо, за роки президентства Ющенка в Одесі можна було неодноразово спостерігати плоди подібної бездіяльності. І чомусь ніхто не розповідає про втрату іміджу Одеси після нападу «марковців» на учасників демонстрації або встановлення пам’ятника Катерині ІІ.

Громадянин не має права спокійно дивитися на беззаконня, навіть якщо влада самоусувається від наведення порядку.

Абсолютно недоречними є і нав’язливі камлання про «розкол України на Схід і Захід», краще сказати про чергове протистояння між Україною і «Совком», в який нас продовжують тягнути. І події у Львові, розтиражовані російськими ЗМІ яскраво показали всьому «Совково-Русскому міру», що є в Україні багато тих, хто ніколи не прийме його цінностей.

Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл»