У бойовому зіткненні результат головним чином залежить від двох чинників: від бойових можливостей бійця та його готовності (здатності) до ефективної реалізації цих можливостей в бою.
Істотною передумовою бойової готовності (здатності) є відповідна психологічна підготовленість бійця. Здатність діяти в умовах великого фізичного та психічного напруження і перемагати, перш за все, включає систему мотивів, що базуються на відповідних звичаях і традиціях середовища (етносоціальної групи), в якому виховується боєць, а також на вольових якостях особистості. Фізичні та психологічні можливості бійця нерозривно пов’язані між собою, а однією з основних форм їх удосконалення є фізичне навантаження через фізичні вправи, тобто, тренування у вузькому значенні цього слова.
В процесі тренування виникають наступні основні завдання, які слід розглядати та вирішувати комплексно:

1. фізична підготовка;
2. тактико-технічна підготовка;
3. морально-вольова підготовка та тренування психологічних вмінь та навичок.

Слід пам’ятати, що тренування та бойова підготовка в цілому завжди спрямовані, перш за все, на досягнення найвищого ступеню індивідуальної бойової готовності. З одного боку - непередбачуваність бойової ситуації, велика варіативність можливих дій сторін у конфлікті виключають стандартність та односторонність у підготовці. З іншого боку - тільки бійці з високими особистими показниками фізичної, психологічної та спеціальної підготовленості, що володіють основними засобами ведення бою виключно на рівні автоматизованих вмінь – навичок – здатні в бою вижити та перемогти.
Таким чином, принцип багатосторонності підготовки не відміняється, але уточнюється в плані розуміння бійцем мети бою та способів її досягнення.

З огляду на це, слід розуміти, що тренування в широкому значенні цього слова, як керований процес, що розвивається за певними принципами, є у вищій мірі індивідуалізованим явищем. Бій складається з багатьох компонентів, які у різних бійців можуть проявлятися дуже по різному. Наприклад, частково можуть компенсуватися: недостатні силові можливості – більш якісною технікою, недостатні швидкісні можливості – перевагою у витривалості, технічне відставання – особливою змобілізованістю. Оскільки перемога в бою часто залежить від декількох міліметрів або секунд, великого значення набуває точне розуміння власних індивідуальних можливостей та резервів, а також вміння їх розвинути та мобілізувати.
Безумовно, фізична підготовка мусить бути спрямована переважно на розвиток тих фізичних якостей бійця, які найбільш характерні для його бойової спеціалізації та особистої манери ведення бою, а також які дозволяють найбільш повноцінно  реалізувати вроджені здібності.

Основою для цього є загальна фізична працездатність (кондиція) та стабільне здоров’я.
Метою запропонованих тренувальних програм є, перш за все, створення міцного фундаменту для повноцінної фізичної та тактико-технічної підготовки бійців, головним принципом чого є розвиток фізичних якостей (витривалості, сили, швидкості та гнучкості) та здатності до їх оптимального використання. Ці здібності, що в сукупності і називають таким терміном, як «кондиція», і створюють вирішальну передумову для боєздатності.

Саме з метою досягнення необхідного ефекту, до тренувального процесу, разом з вправами спеціального, техніко-тактичного характеру, що складають комплекс бойових засобів, до навчально-тренувального процесу нами включено спеціально підібрані (складені) програми загально-розвиваючих та спеціально-підготовчих вправ.
Організовуючи заняття (самостійні, або у складі групи) слід пам’ятати, що результат бою пов'язаний з таким станом, який характеризують як змінений стан свідомості. Ми цей особливий стан розуміємо не як випадковий, що виник спонтанно і не як результат якоїсь медитації чи концентрації, а ближче до поняття професійної діяльності воїна, який в першу чергу, за будь-яких умов залишається атлетом -  фізично і психічно розвинутою людиною. Для цього стану характерними якостями є легкість, простота, автоматизм, природність і впевненість у собі і власних можливостях.

Слава Україні!