Павло Клененко |
МЕР ХАРКОВА ПІДТРИМУЄ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧОРНОСОТЕНЦІВ |
5.2.2010 |
Симпатії Харківського мера Михайло Добкіна загальновідомі – безкомпромісний антиукраїзм, шовінізм та системна колоніальна орієнтація на сусідню північну країну. Проте останнім часом дії мера важко назвати логічними – його оточення взялося підтримувати діяльність організацій, які вже засуджені історичним буттям націй, які інтегровані в сучасний соціокультурний простір України. Мовиться про структури так званого „Союза русскаго народа”, або „Чорної сотні”, які відверто демонструють свою агресивну ксенофобію та його різновиди – переважно антисемітизм та антиукраїнізм. Сучасний „Союз русскаго народа” на території Харківщини не тільки активно проводить антидержавну й монархічно-шовіністичну діяльність у віртуальному просторі, але й влаштовує вулицями Харкова традиційні з початку минулого століття чорносотенні марші, залучає до своєї діяльності духовенство, військових, депутатів муніципальних і обласних органів управління. Особливо насторожує те, що сучасні харківські чорносотенці вже мають достатньо впливове лоббі у Харківській міській раді й безпосередньо серед близького оточення п. Михайла Добкіна, яке оберігає, ідейно наснажує сучасних харківських ксенофобів, а також допомагає їм у вирішенні проблем життєдіяльності. Наголошуючи на своїй історичній, ідеологічній і духовній спадкоємності з „Чорною сотнею” початку ХХ століття, керівники сучасного Харківського відділу „Союза русскаго народа” намагаються героїзувати засновників чорносотенного руху в Україні, реабілітувати їхню антисуспільну діяльність і навіть створити пам’ятні меморіали очільників-чорносотенців. Зокрема, серед останніх резонансних акцій харківської „чорної сотні” виділяється урочисте відкриття за участі депутатів Харківської міської ради меморіальної дошки засновникові старорежимного харківського відділу „Союза русскаго народа” проф. Андрію Вязигіну на будинку, де він мешкав і де на початку ХХ ст. була перша штаб-квартира чорносотенців (вул. Демченка, 14). Текст дошки говорить сам за себе: “В этом доме на рубеже ХІХ–ХХ вв. жил и трудился профессор Андрей Сергеевич Вязыгин (1867–1919), основатель Харьковского союза Русского Народа. Погиб за Веру, Царя, Отечество в 1919 г. от рук большевиков”. У зв’язку з тим, що меморіальна дошка офіційно зареєстрована за всіма нововведеними вимогами Харківської міської топонімічної комісії, яку очолює секретар Харківської міської ради п. Геннадій Кернес, слід уважати вказаний текст на меморіальній дошці суголосним ідейним настроям керівництва мерії. Антидержавний характер напису, який прицільно меморіалізує чорносотенну діяльність Андрія Вязигіна (науковий внесок професора Харківського університету А. Вязигіна досі об'єктивно ще не розглядався і на дошці ніяк не позначений), а також викарбуване російсько-монархічне гасло є неприпустимі у сучасному багатоетнічному просторі Харкова, як такі, що відверто руйнують цивілізовані засади розбудови у краї демократичного суспільства, ображають національні почуття харків’ян та спонукають до провокативних дій радикально налаштованих громадян, викликаючи загальну дестабілізацію громадсько-політичної ситуації в регіоні. Отже, харківській міській владі напередодні муніципальних виборів слід очікувати низки політичних скандалів, які є неминучими на тлі її невиваженої й недалекоглядної політики у національно-культурній і громадсько-політичній сферах життя Харкова.
|