25 березня 1651р. під Вінницею була здобута блискуча перемога 3 тис. козаків Івана Богуна над 20 тисячним військом Калиновського, направленим польським королем Яном Казимиром на придушення національно-визвольного руху українців. Завдання Кальницького полку Івана Богуна було, обороняючи західні кордони визволеної території України, прийняти на себе один з перших ударів польсько-шляхетських військ, і затримати їх просування по Україні. Це завдання козаки блискуче виконали, продемонструвавши в двотижневій битві проти набагато кількісно переважаючого противника, бойову майстерність, політичні(в затягуванні часу за допомогою переговорів) і військові хитрощі, завзятість і кмітливість.

Ось як описує польський літопис критичний момент бою, коли ляхи вже майже заволоділи замком: «какой-то негодяй закричалъ: „Орда идетъ!“ На этотъ крикъ наши, тотчасъ потерявъ совершенно глаза, опрометью бросились и покинули, уже добытый, замок, оставили возы свои и больныхъ на лагерномъ мЂстЂ и за 7 миль убЂжали. Хмельницкій же, медленно, въ нЂсколько дней, прибылъ въ Монастыришки, но уже дЂло было кончено (po harapie) дивился и смЂялся, что наши безъ стыда, сами не зная для чего, ушли».

В цій битві Іван Богун проявив себе як талановитий полководець, великої відваги воїн, блискучий майстер захисту міст і польових боїв.