5(16) квітня 2010 року виповнюється 300 років з дня прийняття Конституції України гетьмана Пилипа Орлика(1710 р.). За оцінкою сучасних істориків, це перша європейська конституція в сучасному розумінні, у якій докладно прописано положення про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову.

Конституція Пилипа Орлика складається з преамбули та 16 статтей, а українську державу названо Україною, Малою Руссю, Військом Запорізьким. Згідно з Конституцією, законодавча влада надається Генеральній Раді , що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральна Рада мала б засідати тричі на рік — на Різдво, Великдень і Покрову, на своїх зборах розглядати питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховувати звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирати генеральну старшину.

Найвищу виконавчу владу мали Рада генеральної старшини разом із гетьманом (стаття 6), який у період між зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження були обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді. Судові питання передавалися на розгляд Генерального суду. Передбачалося також дотримання місцевого самоврядування згідно з нормами міжнароднього («Магдебурзького») права, яке почало урізатися представниками царської адміністрації.

2009 р. в Російському державному архіві давніх актів (м. Москва, фонд «Дела о Украине»), було знайдено єдиний відомий на сьогодні україномовний варіант цієї Конституції, написаної староукраїнською мовою, дуже близькою до розмовної мови, яка побутувала в Україні у 18 столітті. На полях знайденого документа зроблено російський переклад багатьох слів, що вказує на проблематичність сприймання цієї мови в тодішній Московській державі. Тобто, ця знахідка відбиває різницю тодішньої української і російської мов та спростовує твердження, що дана Конституція, яка до цього була відома лише у латиномовному варіанті (зберігається у Національному архіві Швеції) і переписах, була підробкою.

Титульна сторінка Конституції, з печаткою царського архіву Росії

Українці можуть пишатися цим найпотужнішим юридичним документом, який залишила нам козацька правнича традиція, своєю, одною з перших у Європі, Конституцією, яка випередила відомі пізніші конституції(на 77 років - США (1787), на 81 рік - Франції (1791) і Польщі (1791)), і стала свідченням високого рівня самосвідомості української нації, її політичної культури та творчого потенціалу.

Пропонуємо вашій увазі текст першої Конституції України гетьмана Пилипа Орлика, прийнятий на раді старшин 5 квітня 1710 року в м.Бендери, під час обрання Пилипа Орлика гетьманом України.