на головну

Анатолій Єрмак народився 5 серпня 1955 року в селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області в родині службовців.

У 1977 році закінчив Маріупольський Металургійний інститут.

У 1979 році почав працювати в органах КДБ СРСР.

З 1979 по 1994 р.р. пройшов шлях від оперуповноваженого райвідділу до заступника начальника відділу контррозвідки з боротьби з оргзлочинністю та корупцією Служби безпеки України.

У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Власну політичну кар’єру підполковник Єрмак почав з 1994 року, коли був обраний народним депутатом України.

У 1998 році вдруге обирається до Верховної Ради України.

Під час свого депутатства він у різний час був членом комітетів з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією, а також з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Входив до складу депутатського об’єднання «Антимафія», в якому, разом з народним депутатом України Григорієм Омельченко, став автором низки заяв про корупцію в середовищі високопосадових українських чиновників, безпосередньо розробляв законопроекти про боротьбу з корупцією, про посилення відповідальності за посадові злочини тощо.

Анатолій Єрмак був членом Центральної Ради Української республіканської партії «Собор», почесним президентом Всеукраїнської федерації «Спас», віце-президентом Федерації шахів України. Був одним з ініціаторів створення Спілки офіцерів України.

У 1998 році стає ініціатором створення та першим Головою Всеукраїнської громадської організації «Товариство Нестора Махна «Гуляй-Поле», яке об’єднало визначних діячів науки, освіти, культури, мистецтва та політики, а також громадські організації. Зокрема, до складу колективних членів Товариства увійшли Всеукраїнська асоціація «Афганці Чорнобиля» та Всеукраїнська федерація «Спас».

До приоритетних завдань Товариства було віднесено сприяння розвитку ідеї громадського самоврядування, питання вивчення та збереження національних традицій, народних ремесел, пам’яток української історії та культури, підтримка учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та їх сімей, надання допомоги та сприяння у захисті прав і законних інтересів учасникам бойових дій.

Однією з головних заслуг Анатолія Єрмака є його активна робота в об'єднанні зусиль талановитих людей, патріотів рідної землі в діяльності по збереженню і примноженню національних надбань, встановленню та донесенню історичної правди про мужніх синів і дочок України, вихованню на духовних началах української еліти.

Анатолій Єрмак трагічно загинув в автомобільній катастрофі 11 лютого 2003 року.

Дружина – Єрмак Наталія Миколаївна.

Діти – Єрмак Олександр Анатолійович та Єрмак Віталій Анатолійович.

На жаль молодший син Анатолія Васильовича Єрмака, Віталій, не пройшов пирієвого іспиту та не виправдав довіри козацького товариства.