У статті Український традиціоналізм. Філософія та ідеологія. ми торкнулися такої важливої складової традиційного світогляду, як розуміння циклічності життя людства. Саме виходячи з цього розуміння Традиція відкриває причини появи людського суспільства та передбачає його подальшу долю.

Ієрархія традиційного світу виникла, як духовна реакція на закінчення Золотого Віку. Кількість людей, що відпала від божественної гармонії Золотого Віку досягла певної межі, і людство вимушене було створити суспільство, яке відображало духовну ієрархію: найбільш духовні люди підтягували інших до свого рівня, повертали всіх в стан Золотого Віку. Проте з плином епох деградувала сама ієрархія. Під час останньої епохи циклу – Калі-Юги (Темного, Залізного Віку), яка триває зараз, ієрархія людського суспільства остаточно втратила свій первинний духовний зміст. Індуїсти говорять про регресію каст, коли на вершину ієрархії з кожною епохою приходять все нижчі касти. І кульмінацією Калі-Юги буде не просто масове зникнення духовності, але поява анти-духовності та анти-духовної  ієрархії.

Наприкінці 2013-го року у зв’язку з ситуацією, що склалася в країні, Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» фактично призупинило всі свої проекти - вишкільні, економічні, інформаційно-просвітницькі тощо. Далі було те, для чого й існують козаки: збройна участь в обороні Краю від московських зайд та їх місцевих поплічників-новоросів. Козаки Братства з честю виконали свій обов’язок. Досвід участі в бойових діях проаналізовано, переглянуто принципи організації відповідної діяльності громади та підходи до популяризації і навчання спасу – «досвіду рукопашу Скупи, ратників, козаків і по сучасну практику, що був збережений у військових династіях українців»*. У грудні 2019-го року козаками братства прийнято рішення, про відновлення діяльності за певними напрямами, зокрема військово-прикладної підготовки молоді.

У зв’язку з цим заплановано низку заходів з відновлення організаційної спроможності Братства. 22-23 січня 2020-го року відбувся семінар-тренінг зі стратегічного та операційного планування діяльності. Висловлюємо щиру подяку капітану у відставці Сергію Попову (м. Івано-Франківськ) за якісно виконану тренерську роботу, проявлені розуміння, терпіння та наполегливість.

*з листів Леоніда Безклубого (архів Братства).

Громадські організації "Товариство учасників бойових дій "Спас-Україна" та "Центральний клуб прикладної підготовки "Спас" приєднуються до відкритого звернення громадськості до Президента України.

Перед Україною стоїть класичний вибір між війною і ганьбою, який насправді не дозволяє відмовитися від війни, а може лише додати до неї ганьбу. Відмова від спротиву зараз призведе лише до більшої трагедії в недалекій перспективі. І якщо ми почнемо йти на поступки ворогу, який окупував частину нашої території та веде проти нас агресивну війну на всіх фронтах, навіть у таких спірних питаннях як інтеграція до НАТО і ЄС, не кажучи вже про унітарність України та нашу Конституцію, ми продемонструємо всьому світу повну власну несамостійність та невідповідність статусу незалежної держави. Долю української держави мають вирішувати лише громадяни України, а ворог має бути покараний!

«Не дивлячись на уявне розмаїття, у всьому сучасному партійному світі неможливо знайти нікого, крім професійних політиканів, які в більшості своїй є маріонетками, що лобіюють інтереси фінансових, промислових чи корпоративних кіл. З іншого боку, загальна ситуація нині така, що навіть якби і з’явилася партія чи рух іншого роду, вони не отримали б майже ніякої підтримки у безрідних мас, які благоволять лише тим, хто сулить їм матеріальні вигоди і «соціальні завоювання», тому, лише граючи на цих струнах, можна розраховувати на відгук з їхнього боку.

Другою і останньою можливістю — ефективною сьогодні  як ніколи — є звернення до того рівня, на якому діють афективні та суб-інтелектуальні сили, що за самою своєю природою є вкрай нестійкими. Саме на це роблять свою ставку демагоги, народні вожаки, маніпулятори міфами і фабриканти «суспільної думки».  (Ю.Евола, «Осідлати тигра»)

Ці слова класика традиціоналізму Юліуса Еволи побачили світ ще у 1961 році, проте вони й зараз влучно описують політичну систему не лише так званого «прогресивного людства», але й таких держав як наша, що тільки прагнуть попасти в «світ цивілізованих людей».

У статті «Козацтво. Сучасність і перспективи» ми почали розгляд проблем, пов’язаних із становленням сучасного козацтва і його ролі в українському суспільстві, але питання козацького світогляду та політичної ідеології залишається поки що за межами широкого суспільного розуміння. Найчастіше ідеологію козацтва намагаються підігнати під певні «стандарти»:  націоналізм, комунізм, анархізм тощо. На нашу думку, ідеологія козацтва не вписується в звичне розуміння модерних політико-економічних доктрин, оскільки її коріння сягає часів премодерну – традиційного суспільства, якому були чужі ідеї прогресизму. Стрижнем козацтва зажди був Звичай – Традиція, на базі якої поставав весь козацький лад. Тому логічно визначати ідеологію та світоглядну основу козацтва, як традиціоналізм – ідеологічний та філософський напрям, який проголошує базовою цінністю Традицію.