 |
Світа ж Зóре на всю Зéмлю. Доки день той Прийде, А ви, Браття, Готуйтеся… Бо неждано зійде… |
| Контакти |
Організація навчально-тренувального процесу
Котлін Олександр Михайлович
+380634012082
email:info@spas.net.ua
Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» не співпрацює та не має жодного відношення до ГО «Всеукраїнська федерація «Спас», «Братства козацького бойового Звичаю Спас», партії «Соціал-патріотична асамблея слов’ян (СПАС)», «Специальной прикладной армейской системы»-С.П.А.С.(Росія) та російського терористичного угруповання «Спас», відповідального за вибух на Черкізівському ринку м.Москви.
Козацьке братство бойового Звичаю Спас «Сокіл» є асоційованим членом Асоціації «Захистимо Хортицю».
Наша кнопка:
Симпатії Харківського мера Михайло Добкіна загальновідомі – безкомпромісний антиукраїзм, шовінізм та системна колоніальна орієнтація на сусідню північну країну. Проте останнім часом дії мера важко назвати логічними – його оточення взялося підтримувати діяльність організацій, які вже засуджені історичним буттям націй, які інтегровані в сучасний соціокультурний простір України. Мовиться про структури так званого „Союза русскаго народа”, або „Чорної сотні”, які відверто демонструють свою агресивну ксенофобію та його різновиди – переважно антисемітизм та антиукраїнізм.
Оновлено розділи Слово Спадщанця та Мамаєві пісні
Після розшматування (під час Визвольних Змагань 1917-1922 рр.) і окупації України європейськими державами і більшовицькою Росією вогонь вільного козацького духу не згас , він запалав з новою силою, надихаючи українців на героїчну, беспрецедентно патріотичну боротьбу за свою землю. 29 січня – 3 лютого 1929 р. відбувся Перший Конгрес Українських Націоналістів, де було утворено єдину, революційно-підпільну українську націоналістичну організацію — Організацію Українських Націоналістів, яка згодом, не зважаючи на розбіжності в баченні шляхів боротьби за вільну Україну, вистояла і створила УПА, визнану потім західними істориками кращим партизанським рухом Другої світової війни. Українські повстанці змогли понад 10 років протистояти військовим машинам двох найпотужніших за всю історію людства тоталітарних імперій - нацистської Німеччини та більшовицької Росії. Знаменитий французький Президент генерал де Голь сказав: "Якби я мав таку армію, яку має ОУН, німецький чобіт не топтав би французької землі". |
Сьогодні 29(16 за старим стилем) січня - чергова річниця історичного бою українських військ з Російсько-більшовицькими загарбниками, який відбувся під станцією Крути у 1918 році. Це була сутичка з ворогом, який самовпевнено увірвався на території незалежної Української Народної Республіки, маючи на меті, як найшвидше, захопити Київ, та зашкодити укладенню Брест-Литовського мирного договору. Але загарбники прорахувалися. Своєю обороною українські підрозділи знекровили передовий ударний корпус москалів, ускладнивши йому подальше просування територією України, дали змогу українським дипломатам укласти Брест-Литовський мирний договір з Німеччиною та її союзниками(в ньому були домовленості про обмін полоненими та відмова від взаємних претензій, а насправді цей документ означав міжнародне визнання УНР), придушити більшовицьке повстання в Києві, а також дали можливість всім державним установам УНР виїхати з Києва. Тому день бою під Крутами є законною гордістю українців. Це день української перемоги! |
26 січня 2010 року братчики з Києва та Олександрії вшанували пам'ять Леоніда Петровича Безклубого на Шкодівському цвинтарі с. Усатове та пам'ять козаків-чорноморців отамана Табанця-Хурделиці, загиблих при штурмі фортеці Хаджибей у 1791 році, а також синів України, що відправилися на Кубань у 1792 році.
 |
 |
 |
Навіть будучи поділеними між кількома чужинними державами українці завжди вірили і сподівалися на національне об’єднання. Ідея соборності українських земель охопила у ті часи не лише Велику Україну і терени ЗУНР (Галичину, Лемківщину, Підляшшя, Буковину, Прикарпаття, Західне Поділля тощо), але й Закарпаття(про що чомусь забувають деякі сучасні сепаратисти). 21 січня 1919 р. у Хусті 420 делегатів Всенародних Зборів українців Закарпаття (т. зв. Угорської Руси) ухвалили «з’єдиненнє... з Соборною Україною» і просили, «щоби українське військо обсадило комітати, заселені Українцями». Проте таке легітимне і правове рішення не було втілено в життя, позаяк невдовзі іноземні (чеські та румунські) війська окупували територію Закарпаття, згідно угод між Антантою і Центральними державами(див. статтю Івана Гошуляка «Українське питання» на Паризькій мирній конференції 1919 р.»). Одні вважають, що соборність – це примирення християнства в Україні, інші, що це єдність між Сходом і Заходом, але хто скаже, що це об’єднання всіх етнічних українських земель? Адже Державний кордон Української Народної Республіки 22 січня 1919р. на день Злуки (якій передувало проголошення самостійності України 22 січня 1918 року) був значно довший від сучасного. |
Козацьке братство бойового Звичаю Спас "Сокіл" закликає козаків-звичаєвців та всіх, кому не байдужа українська традиційна культура, виступити на захист харківських кобзарів. Антиукраїнська політика харківської міської влади не повинна залишитися безкарною. Всі можливі законні заходи повинні бути задіяні, щоб припинити добкінське свавілля у старому козацькому місті.
Харків - місто, "уславлене" колишніми репресіями щодо народних співців. Саме тут за часів становлення в Україні сталінського режиму заарештовувалися і страчувалися незрячі народні кобзарі, саме тут у 1930 році пройшов сумновідомий Кобзарський з'їзд, після якого на Україні майже не лишилося народних співців, коли кобзарство було знищене як явище одночасно із “куркульством”.
Через 80 років подібний злочин проти української культури, але на ще більш витонченному і підступному рівні може повторитися. До цього є всі підстави і передумови. Справа у тому, що завдяки політиці, яку проводить нинішній голова Харківської міської ради п. Михаїл Добкін, широко відомий своєю відверто антиукраїнською діяльністю, кобзарська справа у Харкові опинилася у критичному стані. Одразу зазначимо, що мова піде не про офіціозні колективи, які на сьогодні є дуже далекими від традиційної української культури, а про гурти автентичного кобзарського виконавства та подвижників відомої у світі "харківської школи" гри на бандурі, які активно відроджуються у Харкові і на сьогодні вже займають помітну і впливову нішу культурного життя Слобідщини.
Вітаємо Україну зі святом Водохреща - давнім святом води. У цей день сонце перемагає морок і темряву, освячує своїм життєдайним світлом ріки, озера, джерела і криниці. Наші предки вбачали у святі Водохреща єднання душі людської з душею природи. Саме в цю пору зима віддає всі свої сили на боротьбу з наближенням літа: починаються люті морози страшні для садів і озимини, зростають простудні хвороби і падіння худоби. Ось чому напередодні Водохреща люди намагалися захиститися від нечистої сили і усілякого зла. А обрядові купання на Водохреща були пов'язані з культом родючості - замовлянням багатого врожаю.
Тож бажаємо українцям в цьому році чистої води і багатого врожаю!
(Горліс-Горський)
Коли я впаду...мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце. Юрій Горліс-Горський 14 січня 1898 року народився Юрій Городянин-Лісовський (творчий псевдонім Юрій Горліс-Горський), учасник Визвольних Змагань, осавул першого основного куреня Холодноярського полку, автор книги "Холодний Яр", який описав про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок нашої історії - боротьбу українських повстанців проти окупаційної більшовицької влади у 1920-х роках. У часи цієї окупації, людей, у яких знаходили цю книгу, трактували як неблагонадійних з усіма сумними наслідками. Принаймні до 1974 року у структурі Черкаського обласного КГБ існував "уполномоченный по Холодному Яру", мабуть пам'ятали попередження Льва Троцького : "Вы должны помнить, что коммуну, чрезвычайку, продовольственные отряды, комиссаров-евреев украинский крестьянин возненавидел до глубины души. В нем проснулся спавший сотни лет вольный дух запорожского казачества и гайдамаков. Это страшный дух, который кипит, бурлит, как Днепр на порогах, и заставляет украинцев творить чудеса храбрости. Это тот самый дух вольности, который давал им нечеловеческую силу в течение сотни(?) лет воевать против своих угнетателей - поляков, русских, татар и турок...". Одним з таких козаків, хто здійснив у ХХ-му столітті Тарасове пророцтво: «повіє новий вогонь із Холодного Яру» і був Юрій Горліс-Горський. |
Юрій Горліс-Горський у розділі "Видатні постаті України"
над турецько-татарським військом
(реконструкція В. Ленченка) Увесь час свого існування козацтво було незручною, небезпечною для загарбників силою. Нагадуємо, що не тільки московські царі підступом і зрадою пробували знищити Січ і покінчити з непокірним козацтвом. Намагались це зробити і турки. Зокрема султан Магомет IV разом з своїм кримським васалом, взимку 1675 року спробував підступним несподіваним ударом зруйнувати Чортомлицьку Січ. Але добре підготовлена, у повній таємниці, операція (для якої знайшовся ще й зрадник-провідник) зазнала ганебного провалу - такого ще в історії не було, щоб 15 тисяч елітних, як на той час, воїнів вночі, потай, просочилися до табору сплячого ворога, і майже всі були вщент знищені та пішли на риб'ячий корм. Сьогодні річниця тої славної перемоги Січового товариства, на чолі з Іваном Сірком над турецько-татарським військом. |
Архів новин
| Варта "Сокіл" |
можливе тільки з посиланням на spas.net.ua
copyright "Cпас" 2005-2009. Contacts:info@spas.net.ua
